11:16 история партизана | |
Виходець з бідної селянської сім’ї, Дмитро Якович Кащеєв шістнадцятирічним юнаком потрапив у вир громадянської війни. Багато років працював директором Правдинського бурякозаводу, а в 1938-му обрали його головою райвиконкому. На початку війни Кащеєв готувався до виконання одного важливого завдання – йому належало евакуюватися у Воронеж, очолити там загін особливого призначення, а потім повернутися в рідну область, щоб організувати партизанську боротьбу в тилу ворога. До складу групи зарахували 15 бійців. Серед них були Попов ті сікну. 26 березня 1942 року з невеличкого прифронтового аеродрому в небо піднявся літак з десантниками. Ще до світанку приземлилась перша група десантників на території Горяйстівської сільради Охтирського району. Тоді ніхто не знав, що фашисти зафіксували появу літака і послали в цей район машину з автоматниками. Ледве торкнулися землі десантники, відразу вступили до бою. Десятеро з них, які лишилися живі, сховалися на хуторі Пасіках. На шостий день Кащеєв і двоє бійців перебралися на хутір Новий, де їм дала притулок сім’я Коробова. Але сільський староста доніс у поліцію, що в садибі Коробова з’явилися незнайомі люди. Коли фашисти підійшли до подвір’я, з хліва пролунали постріли. Партизани мужньо захищалися, бо не збиралися здаватися в полон. І тоді німці підпалили хлів… Полум’я вмить охопило його. Тільки через дві доби місцеві жителі таємно поховали пошматовані тіла партизанів. Підготувала С.Крига, заступник директора з виховної роботи школи №3 газета "Роксолана макси" №40 2011 р | |
Просмотров: 567 |
Добавил: kpu-ahtyrka
| Теги: |