На Кургані бойової слави Великої Вітчизняної війни, розташованого на відстані 12 кілометрів від міста Охтирки, вандалами скоєно знущання над скульптурою Скорботної Матері.

  У серпні 1943 року земля Охтирщини стала ареною жорстоких боїв. Розбиті на Курській дузі, гітлерівці намагалися стримати наступ радянських військ. У районі Охтирки зосередили піхоту, яку підтримали майже 250 танків і десятки літаків. У розгромі ворога взяли участь воїни 43 національностей. Завдяки їх мужності, героїзму, фашисти понесли великі втрати. 25 серпня було визволено Охтирку. За два тижня боїв, тут полягло понад 17 тисяч бійців Радянської Армії.

 Шануючи пам’ять про вогненний серпень 1943 року, увічнюючи імена героїв, мешканці Охтирщини спорудили біля Козацьких могил меморіальний комплекс, назвавши його Курганом Бойової Слави. Меморіальний комплекс відкрито у жовтні 1966 року.

 Стоїть на висоті Мати. Стоїть у задумі, чатує вічний спокій полеглих, які віддали життя за наш сьогоднішній день. Мати, зійшла на цей Курган, щоб пишатися тими, хто не пошкодував свого життя заради майбутнього нашої Вітчизни, щоб уберегти пам’ять про них, їх славу і подвиг. Вона – Мати. А перед нею – її сини, ті, що полягли героїчною смертю на цьому неозорому полі.

 Волю Україні несли сини всіх Радянських республік. Сімдесят років відділяють нас від тих далеких героїчних часів. Пам’ять про визволителів вічна, любов до захисників – незгасна. Але виникає питання - що сталося з людською пам’яттю? Чому 70 років поспіль, вандали замахнулися на найсвітліше для багатьох поколінь Охтирчан – на Матір? Кожен мешканець Охтирщини ставиться до постаті Матері як до символу всіх матерів, які ладні захищати своїх дітей завжди, як до символу Матері Вітчизни, яка вболіває за своїх дітей, які живуть на українській землі. Тож чому в 21 столітті дозволили собі познущатися зі святині « славних прадідів великих, правнуки погані»? (Т.Г.Шевченко).

                                                                                   Охтирський районний комітет КПУ